ЗВІТ ПРО ТЕ, ЯК НАШІ ДІТКИ СВЯТКУВАЛИ МИКОЛАЯ 2019
ЗВІТ ПРО ТЕ, ЯК НАШІ ДІТКИ СВЯТКУВАЛИ МИКОЛАЯ 2018
Добрий Миколаю!
Наші родини називають по-різному: соціально-вразливі, потребуючі, малозабезпечені, кризові… У нас у всіх є дуже різні історії. Ми такі різні: і великі, і маленькі, і здорові, і хворенькі, у когось – велика сім’я, а хтось – майже саменький..
Та ми маємо дуже схожі мрії!
- Ми хочемо жити в щасливих, люблячих родинах, де мама посміхається, а не постійно плаче.
- Ми хочемо, щоб із нас не сміялися однолітки через наші порвані черевики і латані штанці.
- Нам, інколи, так хочеться тих смачненьких цукерок, хоча б на свято! І шматка смачного м’яска на домашньому столі!
- Ми теж хочемо поїхати на цікаву екскурсію, на яку їздив майже весь наш клас, окрім нас із братом!
- Я дуже люблю малювати, а я люблю машинки, а я – класно співаю, а мені дуже подобається англійська… Але, на додаткові заняття ми ходити не можемо…
- А я мрію стати фотографом, а мені дуже подобається робити дизайн приміщень, а я так хочу рятувати життя та здоров’я людей… Але це лише мрія… У сусідньому селі є училище, де вчать лише на штукатурів і будівельників. Я ж не можу залишити хворого тата з молодшими сестричками, на курси піти не можу, а вчитись багато років не вийде, бо потрібно допомагати рідним.
- А я б дуже мріяла, щоб моя мама була такою красивою, як тоді, коли на святі тьотя її так стильно підстригла, намалювала гарно очі і нігті! Мама тоді дуже обережно лягала на подушку, бо так хотіла якнайдовше бути такою красивою, а сама так зробити собі гарно не вміє, та й немає чим.
- А я б дуже хотів, щоб мій батько більше обнімав маму і не кричав так на мене, але він каже, що його батьки так завжди робили і я думаю, що він просто не знає, як можна по-іншому. Може б хтось йому розказав?
- А моя мама мене дуже любить. Коли знімає гроші з картки, то зразу купує мені багато іграшок, шоколадок і всяких не надто потрібних дрібниць, а вже через тиждень нам бракує грошей на хліб. Мені здається, вона не вміє правильно користуватись грошима. То хто б їй розказав???
І ще таких багато історій у нас… Миколаю, то ми Тебе дуже просимо!!!!
Можеш цього року не нести нам подарунків під подушку? Мандаринки та цукерки ми скоро з’їмо, іграшка нова потішить нас зовсім трішки. Ну, якшо чесно, то ми любимо подарунки… Але, цього року дуже просимо Тебе!
Допоможи, будь ласка, тим добрим дядям і тьотям відкрити цей великий благодійний центр “Соціальна комора”!
Допоможи їм назбирати гроші, знайти хороших майстрів, спеціалістів, пошли їм на допомогу людей, які мають можливості, ресурси та велике бажання допомогти в добрій справі!
А ми зможемо їздити туди на різні цікаві заняття. Наших батьків навчать фінансової грамотності, правильного виховання, спілкування. А ще, тут зможуть дати мені гарний цілий одяг, допоможуть батькам зібрати нас до школи, ще й додому дадуть трохи їжі та іншого потрібного…
А ми будемо цей рік дуже чемними. І на другий рік зможемо зустрітися з Тобою уже в гарному новому місці, на Левандівці, в “Соціальній коморі”. Чесно, ми почекаємо з подарунками цього року. Ми дуже мріємо, що цей центр все ж буде пошвидше і ми зможемо там вчитись, розвиватись, весело проводити час та відчувати себе потрібними, важливими та непокинутими у цьому світі.
Допоможи, Миколаю!
З вірою у Твою доброту та милосердя, 10000 дітей, які зможуть тут знайти порятунок
Українська 
English