Звітуємо за минулий тиждень:

Не зважаючи на завантаженість благодійними акціями до Св. Миколая дітям, ми не припиняємо щоденну роботу по прийому та видачі допомоги.
Війна та бойові дії тривають, наше місто приймає все нові вимушено переселені сім’ї.
І дякувати Богу, що вони беруть діток і знаходять сили покинути свій дім та поїхати у більш безпечне місце!
Звітуємо за минулий тиждень:
▪️36 сімей отримали продуктові набори від Українська Федерація Банків Продовольства 🫛🍪;
▪️35 сімей отримали кризові наборами з речами першої необхідності 🔦 від ДИТЯЧОГО ФОНДУ ООН (ЮНІСЕФ) ТА РЕГІОН КАРПАТ “NEEKA”;
▪️49 сімей отримали гігієнічні набори 🧼від ДИТЯЧОГО ФОНДУ ООН (ЮНІСЕФ) ТА РЕГІОН КАРПАТ “NEEKA”;
▪️Видали 15 кг дитячого харчування 🍼;
▪️113 кг одягу 🧥👖;
▪️350 готових обідів 🥘 від БФ “Їжа майбутнього”.
Традиційно просимо вас підтримати наших військових, завдяки яким ми маємо змогу прокидатися та робити звичні справи.
Воно воздасться) Бо святий Миколай все бачить😉
« з 2 »

145 діток отримали омріяні подаруночки

Цього року в нашого Св. Миколая надзвичайно багато роботи, тому ми почали вже сьогодні дарувати святковий настрій🎉.
145 діток отримали омріяні подаруночки🎁
До нас у фонд завітав сам Святий Миколай та привіз із собою справжню казку, якої так бракує дітям🥹
Кожен охочий міг з ним поспілкуватись, розповісти віршик чи заспівати пісеньку🎶.
Усією великою командою волонтерів ми намагались створити диво та подарувати частинку свята у цей день🥳!
Ці ніжні обійми діток та щире, можливо інколи не зрозуміле, «дякую» нагадують нам заради чого усе це😌❤️
Але нічого не було б без вас! Наших Благодійників! Ми щиро вдячні усім-усім хто долучився та продовжує долучатись до нашої акції «Подаруй дитині казку»✨

Не втомлюємось зустрічати в себе військових та волонтерів, які їдуть до захисників.

Бо завдяки їм все це ми можемо робити!
Вертайтесь живими🙏
Звітуємо за минулий тиждень по відвантаженнях:
📌 Для військовослужбовців
– каремат
– 22 уп. ліків, 30 грілок
– 12 кг продуктів, 15 кг напоїв
📌 м. Покровськ
– 16 кг продуктів, 20 кг напоїв, 5 грілок
📌 м. Авдіївку
відправили 14 кг продуктів, 205 кг напоїв, 12 шт. засобів гігієни, 9 кг санітарних засобів гігієни
📌 м.Авдіївку та Лиман
– 22 кг продуктів, 174 кг напоїв, 20 хімічних грілок, 4 упаковки підгузників та прокладок
📌 м.Запоріжжя
– 42.1 кг продуктів, 97.5 кг напоїв, 12 шт. Мила, 23.8 кг Пепсі
📌 Запорізьку область
– 6 уп. ліків, 10 шт. окопних свічок, 10 шт. устілок хімічних, 10 кг санітарних засобів гігієни
📌 Донецьку область
– 34,6 кг продуктів,179 кг напоїв,сан.гігієн.засоби 9,8 кг
– для військового медика – спальник ,5 кг продуктів, хімічні грілки
– для медиків-піхоти відправили 26 кг продуктів, 31 кг напоїв, 12 засобів гігієни, санітарні засоби гігієни 10 шт.
📌 Житомирську область
– 120 кг чол. одягу, 20 шт. хімгрілок, 10 зимових спальників
📌 В Національний реабілітаційний центр “Незламні“.

Зображення не знайдено.

Сини…

У мене два сини. Старший син воював ще з 2014 року. Молодший син вирушив на фронт, слідуючи прикладу старшого брата вже в 2022 році. Він завжди хотів бути, як його брат, жодні мої слова його не зупинили. Тоді я вирішила йти за ними. Я хотіла бути поруч із своїми хлопчиками, але мене не взяли. Сказали, що якби у мене була медична освіта, то можна було б, а так, ні… і я залишилась чекати….

На сьогодні наше місто давно окуповане, і повернутися нам немає куди. Ми переїхали до Львова. Молодший все ще на фронті. Старший син зазнав важких уражень і зараз на реабілітації, три місяці він провів в реанімації і ми не знали, чи зможе він прийти до тями. Вже рік я усіма силами, борюся за його життя. Кожен новий рух, кожне нове слово, вимагає надзусиль. Сподіваюся, що доля буде милосерда до нас, і ми зможемо його врятувати. Перед нами роки реабілітації і боротьби за кожен його самостійний крок.

 

Підірвані мости…

Дід не зміг виїхати одразу. Він був єдиним у нашому селі, хто вмів підривати мости, що зупинило ворогів і дало людям час на евакуацію. Разом із трьома внуками я встигла потрапити на останній волонтерський автомобіль. Мою доньку я втратила до 24 лютого 2022 року. Вона герой України і відомий волонтер назавжди залишиться не лише у моєму серці, але й у серцях усіх кому допомогала. Тепер ми у Львові. Повертатись нема куди, інфраструктуру села в якому ми жили повністю зруйновано, людей практично не залишилося. Мого діда, з ласки Божої, таки вдалося вивезти з окупованого села з  великими зусиллями і під прикриттям. Тепер ми разом і ми не здаємося. Ми готові боротися і жити з Божою допомогою. Вірю і знаю, що мої онуки виростуть сильними та вільними громадянами вільної і незалежної України, такими, якими їхня мати хотіла б їх бачити.

ukУкраїнська