Elderly...

Як воно, озираючись назад, зрозуміти, що твоє життя вже минуло?.. А ти залишився сам, нікому не потрібен. Мабуть страшно…

Ці зморщені чАсом, часто безпорадні – як діти, чекають якогось дива, вражень! Але щодня вони бачать сірі стіни лікарні, пісні страви?

 We urge you not to be indifferent to the problems that surround us.

Do not close your eyes to this, especially to the problems of the elderly living in boarding houses, geriatric centers.

Ці люди колись були чиїмись батьками, вчителями, людьми благородних професій, а зараз вони забуті світом, забуті своїми близькими. Давайте, віддамо їм нашу пошану!